Лікування будь-якої форми залежності дасть гарантовано стійкий результат лише тоді, коли пройдено етап реабілітації, а після цього – етап соціальної адаптації. Це діє так само як у будь-якому процесі навчання – теорія має закріплюватись практикою.
Період соціальної адаптації і є практика, під час якої пацієнт реабілітаційного центру отримує можливість застосувати отримані навички та знання на практиці – у соціумі, що фонтанує всілякими спокусами.
Етап соціальної адаптації – що це таке
Соціальна адаптація – процес інтеграції людини у навколишнє середовище, під час якого найважливішу роль відіграє внутрішній баланс, що дає можливість плавно, без дискомфортних відчуттів, звикати до мінливих життєвих умов.
Людині потрібно адаптуватися на кількох рівнях, найважливіші з яких:
- внутрішньоособистісний – створення стабільної особистої думки;
- мікросередовище – відносини у сім’ї, робочому колективі;
- мікросоціум – відповідність загальноприйнятим правилам, нормам етики тощо.
Грамотна програма соціальної реабілітації в клініці Олега Василенко, всебічна допомога та підтримка в цей період дозволяють пацієнтові створювати сім’ю та мати в ній добрі стосунки, чудово почуватися в колективі на роботі, спілкуватися з людьми, приносити користь суспільству.
Кому необхідно пройти етап соціальної адаптації?
Процес соціалізації є актуальним для всіх пацієнтів центру. Але особливо гостро він необхідний тим, хто на етапі початкової реабілітації знаходиться на третій стадії залежності, що характеризується повною втратою контролю за своєю поведінкою, життєвими подіями, вживанням алкогольних напоїв. Такі люди потребують повного курсу реабілітації та соціальної адаптації.
Перехід від теорії до практики відбувається плавно. Для цього люди, які перебувають на даному етапі, спочатку застосовують «правило трьох» – просте та дієве. Вони виходять на прогулянки до міста не на самоті, а у супроводі двох товаришів, які проходять реабілітацію з ним в одній групі. Супроводжуючі вже мають досвід адаптації в соціумі, і допомагають боротися з спогадами про вживання алкоголю.
Які цілі етапу соціальної адаптації
Складність після реабілітаційного періоду в тому, що повернення в реальний світ після лікування є для людини великим стресом. Теоретично він, можливо, зміцнився у своєму бажанні вести нормальний спосіб життя, і навіть почувається впевненим у виконанні поставленої мети. Але вирішення практичних завдань часто виявляється значно складнішим. Пацієнт повинен напрактикуватися відповідати за своє життя, поступово навчитися автономному функціонуванню в ньому.
У етапу соціальної адаптації є конкретні цілі:
- сприяння у звиканні до життя у соціумі без вживання алкоголю;
- допомога у пошуку та формуванні позитивної життєвої мотивації;
- створення нагальної потреби вести здоровий спосіб життя, сформувати нові звички;
- поява духовно-моральних цінностей;
- виховання комунікабельності, стресостійкості;
- формування активної життєвої позиції;
- запобігання зривам після реабілітації;
- опановування навичками постановки цілей для розвитку особистості, створення планів, їх реалізація.
Як реалізується процес адаптації у соціумі
Людина, що пройшла всі етапи лікування та реабілітаційний період, повернувшись у реальний світ, неодмінно стикається з труднощами – ейфорійними спогадами про алкоголь, стресовими ситуаціями. Зустріч знайомих, з якими разом вживали спиртні напої – це може призвести до внутрішнього конфлікту, що може спричинити зрив.
Для того, щоб уникнути подібних інцидентів, людину поміщають для проживання в спеціальну соціальну квартиру, яка називається «будинок на півдорозі». Там вона перебуває під наглядом керівника програми, з нею працюють психологи, ведуть спостереження лікарі.
На початковому етапі протягом першого місяця реабілітований відвідує реабілітаційний центр, де активно спілкується з іншими пацієнтами, ділиться своїми новими знаннями, відчуттями, планами.
Коли підходить час влаштовуватися на роботу або повертатися до свого колишнього трудового колективу – виникає новий етап високої ймовірності зриву. Усі ситуації обговорюються на зустрічах з людьми, які проходять реабілітацію, з психологом. Це є ефективною профілактикою проти можливого повернення до старих звичок.
Волонтерство – важливий процес соціальної адаптації
Ще один важливий процес, який практикується для соціальної адаптації залежних людей – волонтерство. Людина, яка прагне розпочати нове життя, в якому немає місця алкоголю, стає волонтером. При спілкуванні з іншими пацієнтами, які перебувають на етапі адаптації та трансформації, але прибули до реабілітаційного центру пізніше, волонтер передає їм свої знання. Втілюється в життя принцип «допомагаючи іншим, ми допомагаємо собі». Передаючи свій досвід іншим, людина повторює інформацію про збереження тверезості, знову і знову нагадуючи про нові життєві цілі. Все це багаторазово фіксується у підсвідомості, зміцнюючи позитивні звички.
Але волонтерська діяльність – це не все, чим спільно займаються пацієнти. Спілкуючись один з одним, вони вчаться організовувати собі та іншим цікаве дозвілля, отримують мотивацію займатися спортом, знаходять нових друзів і нові захоплюючі заняття. Все це сприяє відторгненню старих звичок, зміцнює людей у їхньому прагненні вести здоровий спосіб життя.
Як закінчується етап соціальної адаптації?
Завершальний етап соціалізації – влаштування працювати (чи повернення на стару роботу – якщо це не загрожує зривом планів).
В кінці етапу людина відчуває в собі достатньо сил, щоб вести повноцінне, здорове, насичене подіями життя. Комплексний підхід та активна допомога психологів дає чудовий результат, повертаючи насамперед залежну від згубної звички особистість суспільству.
Наркологічна клініка Олега Василенко – місце, де вам завжди прийдуть на допомогу.
Автор:
Василенко Олег ЮрійовичПсихотерапевт, директор та засновник мережі наркологічних клінік в Україні «Клініка Олега Василенко»
